Спокійне тепло голосу у ритмі нічної тиші

Вірт це не спішка, а коли кожне слово відлунює в душі. Я прислухаюсь до твоїх думок і дарую легкість розмови, що зігріває і захоплює. Тіло відгукується на ніжність голосу, а серце шукає знайомий спокій у нескінченних паузах. Кава забулася на столі, за вікном тихо шепоче ніч і ми разом у цій миті без поспіху й зайвих слів. Чую тебе і дозволяю собі бути поруч.